ЛОВЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛО́ВЧИЙ а, е.

Стос. до ловів (у 1 знач.). Приклади

І пал рибальства благородний У грудях так шалено цвів, Що я й синів, і зеленів, – А все в човні стирчав з Ігнатом, У ловчій пристрасті співбратом. (М. Рильський)
Десь там угорі на нього чекають Вишата з Бориславом, і, за ловчим правилом, перший удар належить їм. (І. Білик)
Зразу ж одскочив Пелід на відстань списового лету, Швидкістю схожий своєю із ловчим орлом чорнокрилим. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Признач. для знищення шкідників сільськогосподарських культур. Приклади

у знач. ім. ло́вчий, чого, ч., іст. Особа, що в бояр і поміщиків відповідала за різні види полювання, перев. за полювання з собаками. Приклади

Мчали всі на білих конях, Наче буря. Поспішали Піші ловчії з хортами. (Леся Українка)
З-за брами виїжджає блискучий похід. Попереду ловчі із смиком псів. (І. Кочерга)
Зібраний у городі докупи [народ], набагато страшніший правителеві, аніж розсіяні по всій землі поодинокі ратаї, пастухи, ловчі, бортники. (П. Загребельний)
Скільки одному-єдиному панові обслуги, виявляється, треба: камердинери, лакеї, офіціянти, кухарі, .. єгері, стременні, ловчі. (І. Андрусяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.