ЛОБКОВІ — ТЛУМАЧЕННЯ
лобко
Лобастий чоловік.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ЛОБО́К бка́, ч.
Зменш.-пестл. до лоб.
Приклади
- От вона [лисиця] й пішла, а він її [лисичівну] цок да в лобок, да в писану кайстру. (з казки)
- – Тебе і в лобок варто поцілувати, – і він приложився своїми гарячими устами до її білого чола. (Панас Мирний)
- Лобок [у Меласі] вузький і низький, щоки довгенькі й повні, ніби вона надула їх, захопивши повітря. (І. Нечуй-Левицький)
ЛОБО́К бка́, ч.
Підвищення, горбик на місці зрощення передніх кісток таза.
Приклади
- Русалочка на стіні уже не підморгувала заклично, вона знову скидалася на мойру, на невблаганну мойру Неминучості скидалася ця лубкова русалочка із чорним лобком, трикутник якого нагадував розчахнуті ножиці, що ними можна перетнути нитку життя. (В. Шкляр)
- З дією андрогенів пов'язують оволосіння лобка та внутрішньої поверхні стегон. (з навч. літ.)
ЛОБКО́ВИЙ а, е.
Прикм. до лобо́к2.
Приклади
- Ділянкою підпотиличної ямки голівка плода впирається в лобкову дугу. (з навч. літ.)
- В праву сідницю [Фереклові] ударив [Меріон], і вмить під лобковою кістю Прямо в міхур сечовий простромилося вістря навиліт. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.