ЛИЦЕМІРНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИЦЕМІ́РНИЙ а, е.

Який лицемірить, здатний лицемірити. Приклади

– Колись і мене назвав [піп] антихристом. – Невже антихристом?.. – сказав лицемірний Денис, ще й перехрестився. (І. Нечуй-Левицький)

Сповнений лицемірства; нещирий. Приклади

Люди плакали і кричали, а мені лицемірними здались і їхні жалі, і страх злочину. (М. Коцюбинський)
Він не мудрствував, не подавав нікому лицемірних надій, говорив терпку, оголену правду – правду про їхню загибель, але й про їхню славу. (І. Багряний)
На полірованих могильних плитах рябіли написи, за якими вгадувалися і справжня, непідробна туга, і лицемірні зітхання. (М. Руденко)
Добре вчинив той чоловік, що взяв на глум інквізитора за лицемірну благодійність ченців, які дають убогим те, що годилось би свиням згодувати або геть викинути. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.