ЛИНИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛИНЬ і, ж., поет.

Дія за знач. ли́нути. Приклади
  • Хлоп'ячий гамір, вітру тепла линь, Багряний цвіт вечірньої зірниці .. Це все влилося казкою у спокій. (А. Малишко)
  • І дайте плавність, дайте зграйність І ніжну линь його пісень Моїм пісням. (М. Шеремет)

ЛИНУ́ТИ ну́, не́ш, док., що і без дод.

Однокр. до ли́ти 1, 3. Приклади
  • Галя вийшла на рундук, линула воду з кухля. (Панас Мирний)
  • [Хведоська:] Як спитають мати, чого я так почервоніла, що я їм скажу? Хоч би хто линув на мене водою!... (М. Кропивницький)
  • Що підніме вогонь полум'я, то вода й заллє; де покажеться вогонь, то вода і лине на нього. (з переказу)
  • Загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ – буйний та теплий. (О. Довженко)
  • Вже коли під'їжджали до двору, линула злива. (Л. Костенко)

ЛИН а́, ч.

Прісноводна риба родини коропових з товстим слизьким тілом. Приклади
  • А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле То щупачка, то сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких.... (Л. Глібов)
  • Риби у тому ставку було чимало. Водились і лини, і коропи. (Ю. Мокрієв)
  • Мурченко витяг з кишені меню і, протерши окуляри, продовжував: – Лин з капустою. (О. Чорногуз)
  • Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі. (С. Чорнобривець)
  • Метелиця не вгавав: – Агов, Товкачику, а ти чого розімлів, як лин у юшці? Повертайся моторніше. (В. Малик)

ЛИ́НУТИ ну, неш, недок., поет.

Плавно, легко летіти. Приклади
  • Линув сокіл з України. (Сл. Б. Грінченка)
  • У сні зайшов я в дивную долину. Було так ясно, тихо, легко в ній, Що бачилось мені: не йду, а лину. (І. Франко)
  • Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці... Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці. (Леся Українка)
  • Кажани линули над самісінькою землею, та, зачувши Дідька, стрілами шугали в небо. (В. Дрозд)
  • Життя торкає серця струни чулі – і я на крилах пісні лину знов. (В. Сосюра)
  • – Можна? – кокетливо запитує Ляля і, почувши ствердну відповідь, лине до столу. (Ю. Винничук)
Рухатися вперед із великою швидкістю. Приклади
  • Смерть була ласкавим струмком, що лине між скелями, несучи з собою притомлене листя. (В. Підмогильний)
  • – Чуєш, як сніг рипить? Це вершники – брати мої линуть мене виручати. (О. Довженко)
  • Ідуть в Каховку пароплави, в Каховку линуть поїзди. (М. Терещенко)
Плавно пересуватися по воді, в повітрі і т. ін. Приклади
  • По морю лине човник, як селех. (І. Нечуй-Левицький)
  • Неначе дзеркало прозоре В обводі яснозолотім, Азовське відбивало море Хмарки, що линули над ним. (М. Рильський)
  • Спокійно линуть води Дніпра, .. тиша й спокій панують навкруг. (С. Скляренко)
Поширюватися в просторі (про звуки, запахи і т. ін.). Приклади
  • Згори лине жайворонкова пісня. (Панас Мирний)
  • Лине здалеку дівочий спів. (О. Довженко)
  • З гарячою парою з кухні линув ніжний аромат тіста і варених ягід. (І. Сенченко)
  • Здалека лине ледве чутна мелодія – чужа, незбагненна, тягуча. (О. Бердник)
перен. Ставати широко відомим; поширюватися (про відомості, славу і т. ін.). Приклади
  • Заслужено линула по околишніх країнах слава про хоробрих русичів. (А. Хижняк)
  • В селищі про марево вже знали. Чутка про нього линула повсюди. (П. Загребельний)
  • Далеко линула слава про могутнього князя Ярослава Мудрого. (з навч. літ.)
перен. Відчувати потяг, рватися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Батько був добрий, і мати нічого, Я до їх [них] линула, як ні до кого. (Я. Щоголів)
  • Малюки чомусь линуть до неї найбільше, їм з нею весело. (О. Гончар)
Минати, проходити (про час, події і т. ін.). Приклади
  • Тихо-тихо Дунай воду несе, Ще тихіше рік за роком лине. (І. Франко)
  • Роки линули, віки – з гір посипались піски. (О. Олесь)
  • Швидко лине новорічна ніч. (В. Собко)
  • Люди поспішали на роботу, діти вибігали гуляти на подвір'я і вулиці, і життя линуло далі. (О. Іваненко)
  • Літа, літа! Чому так швидко, так невблаганно линете в давнину? (М. Олійник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.