ЛЕКСИКОГРАФІЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛЕКСИКОГРА́ФІЯ ї, ж.

Збирання слів певної мови, укладання їх у систему й видання у вигляді словника; словникарство. Приклади
  • Українська лексикографія має свою давню і повчальну історію. (М. Рильський)
  • Витоки української лексикографії сягають кінця XVI ст.. (із журн.)
Розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників. Приклади
  • В Інституті мовознавства виявляється яскрава лінгвістична обдарованість В. М. Русанівського, різнобічність його наукових інтересів і вподобань: від ортології до лексикографії, від історії мови до термінології, від граматики до загальних і конкретних питань славістики, від міжмовних контактів до філософських проблем мовознавства. (з наук.-попул. літ.)
Сукупність словників певної мови або галузі знань. Приклади
  • Характерною особливістю стану сучасного чеського лексикону є існування орфографічних дублетів англомовних запозичень. Цю особливість представлено в лексикографії: словники неологізмів фіксують цілу низку дублетних одиниць. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.