ЛАЙЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛАЙЛИ́ВИЙ а, е.

Який є лайкою (див. ла́йка¹ 2). Приклади

Цей тонкий і ніжний майстер слова [Т. Г. Шевченко], який знав і вживав найласкавіші його відтінки, не був скупий і на дуже різкі, навіть лайливі вислови на адресу ворогів. (М. Рильський)
Лайливе Кіндратове слово зачепило за живе Параску Дмитрівну, бо приховувало в собі натяк на їхні колишні взаємини. (Л. Дмитерко)
Жива людина, а не п'є чарки, не палить, слова лайливого не скаже. (В. Дрозд)
Біля будинку зчинилася сварка, чоловічі й жіночі голоси поступово набирали сили, окремі слова, здебільшого лайливі, вдавалося проти бажання розпізнати. (Ю. Винничук)

Який містить у собі лайку (у 2 знач.). Приклади

Толя був сьогодні у мене на роботі. Казав, що отримав від тебе лайливого листа. (І. Жиленко)

Схильний лаятися, сваритися (про вдачу людини). Приклади

Писар – чоловік лихий, лайливий, битливий. (І. Нечуй-Левицький)
Блискучий центр середніх віків з Академією та славетними монастирями обернувся тепер у дрібне торжище, притулок крамарів і лайливих перекупок, осередок кустарних виробництв мила, гільз, шкіри, оцту й гуталіну. (В. Підмогильний)
Криклива й лайлива, вона не церемонилася ні з ким. (С. Добровольський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.