КІФАРИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІФА́РА рідко КІТА́РА, и, ж.

У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Приклади

Аполлон заспівав у супроводі кіфари, Венера під сю розкішну музику вивела гарний танок. (І. Франко)
Аріон діставав саморобну кіфару й торкався натертими пучками її семи струн. (І. Білик)
Якби йому [греку] кіфара семиструнна, то він би і вакхічне щось утнув! (Л. Костенко)
У Новому Заповіті кіфара згадується як інструмент, на якому гратимуть янголи – переможці над апокаліптичним звіром. (з наук.-попул. літ.)
Атрибутами Аполлона були лук і стріли, кітара, вуж, лебідь, яструб, крук, лавр тощо. (із журн.)
Все шукаю початку й кінця... І несе мене, ніби кіфару Орфея, безжалісний часу потік, І довкола – на хвилях – серця!.. Заклинають і кличуть. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.