КІРАСИРА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІРАСИ́Р а, ч., військ., іст.

Вершник важкої кавалерії в західноєвропейських та російській арміях XVII – початку XX ст., який носив кірасу. Приклади

У Західній Європі кірасири з'явилися наприкінці ХVII ст.. (з наук.-попул. літ.)
Кірасир .. замірився був важким шестипером, уже й рубонув би, коли б в останню мить не вихопився на коні якийсь чужинець. (О. Ільченко)
[Віталій Романович:] Може, краще було б іти вам [синам] в кірасири? (Ю. Мокрієв)
До містечка прибуває ерц-герцог Фердинанд у супроводі цілого полку кірасирів. (Ю. Андрухович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.