КІНЧИК — ТЛУМАЧЕННЯ

КІ́НЧИК а, ч.

Зменш.-пестл. до кіне́ць1 1. Приклади
  • На остатнім слові пані Качковська піднесла кінчик фартушка до очей. (Леся Українка)
  • Одного разу, відкидаючи за плече неслухняну косу, Мері випадково зачепила кінчиком її мою щоку. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Мати з паляничкою в руках присіла на кінчик стільця. (П. Панч)
  • Кінчик язика вискакує – й ховається, вискакує – й ховається. Тоненький кінчик язика, схожий на жало змії. (Є. Гуцало)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.