КІЛЬКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КІ́ЛЬКА и, ж.

Невелика промислова риба родини оселедцевих. Приклади

Вечеряючи баночкою кільки.., іноді згадую своє далеке та голодне повоєнне дитинство, коли ось така кілечка в томаті нас тільки й виручала. (В. Чемерис)
Тіло кільки витягнуте, овальне у поперечному розрізі, черево має кіль. (з наук.-попул. літ.)
Кілька живиться зоопланктоном, переважно дрібними ракоподібними. (з навч. літ.)

Невизначена мала кількість (у межах від трьох до десяти). Приклади

Іноді тікав [Тарас] на кілька день [днів] аж у друге село до своєї заміжньої сестри Катрі. (Панас Мирний)
Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат. (М. Коцюбинський)
Мимохіть підніс [посол] долоню до чола й доторкнувся до кількох сивих волосинок, що залишилися по боках. (Б.-І. Антонич)
Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста. (О. Довженко)
Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. (В. Симоненко)
Стефа вже аж у старшій групі, ще кілька місяців – і до школи піде. (І. Андрусяк)

Див. кі́льки.

займ., діал. Скільки. Приклади

Не тільки тії браги, кільки тії звитяги. (прислів'я)
І кілько-то було сварів [сварок], криків, проклять на тих сільських вигонах. (І. Франко)

присл., діал. Скільки. Приклади

– Кільки пак год буде, як ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? (І. Нечуй-Левицький)
– Ох, сестрице, скільки нас [квітів] погинуло, любий світ покинуло... От було недавно свято, – кільки ж нас було потято! (Леся Українка)
– Діти, як прийдуть братя [браття], то не пустуйте, а тихонько [тихенько] сидіть, там .. є медівники і цукор. Беріть собі кілько хочете, лиш будьте чемні. (В. Стефаник)
Там говорили наче греблю прорвало, всі враз, – обчисляли, кілько хто людей дасть для .. потреби, який пай грішми, харчами, спорили. (К. Гриневичева)

числ. неознач.-кільк., розм. Те саме, що кі́лька². Приклади

– До іменин зосталось кільки тижнів. (І. Нечуй-Левицький)
Перейшла [Левантина] кільки кварталів і знову притулилась уже на рундучку. Тут посиділа трохи довше. (Б. Грінченко)
Кілько разів я провалювавсь разом з перегнилою гіллякою, на яку сперсь необережно. (М. Грушевський)