КУРЯТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

КУРИ́ТИ курю́, ку́риш, недок.

що і без прям. дод. Утягувати через рот і видихати дим якої-небудь речовини, перев. тютюну. Приклади
  • Ми – шваби, куримо табак. (П. Грабовський)
  • І за вечерею, і повечерявши, – обсівшись біля припічка, щоб курити в піч, гомоніли допізна чоловіки про се, про те. (А. Головко)
  • – Ти дай мені, синок [синку], закурити... Зроду таких не курив. (Григорій Тютюнник)
  • Криж жадiбно курив, висунувшись з вiкна i струшуючи мiзинцем попiл з цигарки. (Р. Андріяшик)
  • Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Ґонта з Залізняком, Люльки закурили. Страшно, страшно закурили. І в пеклі не вміють Отак курить. (Т. Шевченко)
чим і без дод. Диміти, спалюючи певні речовини. Приклади
  • Снують бійці, під'їжджають сюди машини з боєприпасами, з продуктами, курять димом кілька польових кухонь. (Є. Доломан)
Наповнювати приміщення димом, ароматом. Приклади
  • І діти навколо шумлять, і пічка курить – мені вже до того всього байдуже. (О. Іваненко)
  • Курить [мати] ладаном перед образом Божої Матері. (О. Воропай)
що. Добувати, одержувати способом перегонки (горілку, смолу, дьоготь і т. ін.). Приклади
  • – Пан втік, а панича Льольо на насіння лишили. Нехай курить .. горілку. (М. Коцюбинський)
  • – Вас дьоготь бентежить? – хвилюється і сердиться Лісовський. – Але чому ж ви тоді курите його у ваших лісах? (М. Стельмах)
розм., заст. Гуляти п'ючи; пиячити. Приклади
  • Троянці добре там курили, Дали приманку всім жінкам, По вечорницям [вечорницях] всі ходили, Просвітку не було дівкам. (І. Котляревський)

КУРИ́ТИ рю́, ри́ш, недок.

Роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; пилити. Приклади
  • Галя вимітала долівку. Йому [Василеві] на заваді і тихе шуршання притертого деркача по долівці. – Не кури! – кричить він на сестру. (Панас Мирний)
Їхати, бігти, здіймаючи куряву. Приклади
  • Курить щось по дорозі. Що воно біжить так прудко? (М. Коцюбинський)
  • На шляху курить десь парою коней фаетон. (С. Васильченко)
чим і без дод. Здіймаючи вгору дрібні часточки чого-небудь, крутити ними в повітрі. Приклади
  • У місті була відлига, але за містом тяг холодний вітер і курив дрібним снігом. (І. Франко)
  • Навіть вітер затих. Не курить. (М. Хвильовий)
Виділяти в повітря дрібні часточки чого-небудь. Приклади
  • Шумить, наллята буйним соком, Курить пилком озимина. (Я. Шпорта)

КУРІ́ТИ ри́ть, рідко рі́є, недок.

Горіти слабо, виділяючи при цьому дим. Приклади
  • Вкине [Чіпка] у піч гнилої соломи, – тліє вона там собі та курить. (Панас Мирний)
  • Тільки перед завісою .. горіло кілька ламп; одна з них, проти капітана, просто куріла. (Олесь Досвітній)
  • У руках ще куріла цигарка – підніс [Тихін] до вусів, затягся жадібно нею раз, удруге. (А. Головко)
  • Куріє таганчик. Дим кучерявиться. (В. Барка)
  • Ту ніч провели під голим небом, тулячись навколо багаття, яке більше куріло, ніж давало тепло, бо пішов тоскний набридливий дощ. (І. Білик)
  • Що виражає твоя вже давно не пряма, а колись схожа на арбалет постава? Або твій розбухлий образ? Чому він курить, а не сяє? (В. Діброва)
Сповнювати повітря димом. Приклади
  • Черевата піч потріскалась, – диміла, куріла. (Панас Мирний)
  • Куріли чорні, обгорілі сволоки, балки. (В. Винниченко)
  • Пронь похилився спиною до стіни і, випустивши з руки зброю, з якої курів дим, схилився на бік, на підлогу. (Т. Осьмачка)
  • Залізні цеглини вже давно почорніли, а горна перестали куріти. (Н. Королева)
Бути вкритим димом, задимленим. Приклади
  • Куріє садок, укритий жовтим димом. (І. Пільгук)

КУРІ́ТИ ри́ть, недок.

Підіймати куряву вгору; виділяти пил. Приклади
  • Каменем вислані улиці, зранку политі, щоб не куріли, вилискувались на сонці широкими сірими кругляками. (Панас Мирний)
  • Виліз я на горб – під горбом нові будівлі й молотарка курить. (Д. Бузько)
  • Ідуть полки. Курять шляхи походні [похідні]. (М. Бажан)
безос. Приклади
  • Вона вже лопотіла стежкою, аж куріло, і в устах їй горів чудний, солонуватий посмак. (О. Забужко)
Здійматися вгору (про пил, сніг, туман і т. ін.). Приклади
  • Ззаду .. дим курить, Степ кругом синіє. (Л. Боровиковський)
  • Тільки сніг із-під копит курить. (В. Барка)
  • Над землею курів парок, хвилями гойдалося легке сріблясте марево. (Я. Гримайло)
  • З шинелі летять клапті сукна і курить пилюка. (Григорій Тютюнник)
  • Осінній степ .. лежав тепер у чорних ранах, і тільки над ними ледь-ледь курів туманець відпару. (М. Стельмах)
чим. Наповнювати повітря випарами. Приклади
  • Роти курять парою у вирипаному залi, пахне одеколоном i кожухами. (Р. Андріяшик)

КУ́РИ е́й, мн.

Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. Приклади
  • Гафійка сиділа на призьбі за хатою. Біля ніг її кружились кури. (М. Коцюбинський)
  • – Почекай, курей погодую та проведу тебе трошки. (А. Шиян)
  • Стрiв я її з мiшком, а подейкували, що Ревека охоча до чужих курей. (Р. Андріяшик)
  • Ваші напівсонні вуха лоскотатимуть грайливий щебіт пташок, дзижчання бджіл і ліниве сокотіння курей. (Ю. Винничук)
М'ясо цих птахів; курятина. Приклади
  • Баранів тьма була варених, Курей, гусей, качок печених. (І. Котляревський)
  • – Ой, коли б молодиці не пересмажили печені та курей. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.