КУПЦЯХ — ТЛУМАЧЕННЯ

купцем

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КУПЕ́ЦЬ пця́, ч.

Власник торговельного підприємства; особа, що займається приватною торгівлею. Приклади
  • Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Там під горою, під бором їхали купці з набором. (І. Франко)
  • Купець хотів захопити погоду для повороту з товаром і квапив. (К. Гриневичева)
  • На українських торгах купці та інші торговці відмовлялися брати ці гроші [царські чеки без золотого забезпечення]. (О. Апанович)
іст. Особа, що належала до купецького стану. Приклади
  • Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю: пани віталися тільки до панів, купці – до купців. (Панас Мирний)
  • Старому хотілось .. показати йому всі дірки свого убозтва, довести.., що він тепер уже не купець, а такий самий пролетарій, як і всі. (Б. Антоненко-Давидович)
  • З часів Ярослава Мудрого збиралися тут [коло Софії Київської] князь і боярин, ієрей і купець, воїн і смерд. (П. Загребельний)
розм. Покупець, купувальник. Приклади
  • Він з жінкою своєю ходить-походжає та спродає, та гроші лічить, та балакає й жартує з купцями своїми, та погукує на наймита свого. (Марко Вовчок)
  • Не зараз угадав крамар, на який товар я купець. (Л. Мартович)
  • Продайте кобзи, флейти, ліри, Як знайдуться на них купці. (В. Еллан-Блакитний)
  • Корній доказав, що він не гірший. Зібрав, що мав, – яблук, слив, посортував і знайшов купця. (У. Самчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.