КУПЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУПЕ́ЦЬ пця́, ч.

Власник торговельного підприємства; особа, що займається приватною торгівлею. Приклади

Почався ярмарок. Купці порозкладували свій товар, повідчиняли лавки. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Там під горою, під бором їхали купці з набором. (І. Франко)
Купець хотів захопити погоду для повороту з товаром і квапив. (К. Гриневичева)
На українських торгах купці та інші торговці відмовлялися брати ці гроші [царські чеки без золотого забезпечення]. (О. Апанович)

іст. Особа, що належала до купецького стану. Приклади

Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю: пани віталися тільки до панів, купці – до купців. (Панас Мирний)
Старому хотілось .. показати йому всі дірки свого убозтва, довести.., що він тепер уже не купець, а такий самий пролетарій, як і всі. (Б. Антоненко-Давидович)
З часів Ярослава Мудрого збиралися тут [коло Софії Київської] князь і боярин, ієрей і купець, воїн і смерд. (П. Загребельний)

розм. Покупець, купувальник. Приклади

Він з жінкою своєю ходить-походжає та спродає, та гроші лічить, та балакає й жартує з купцями своїми, та погукує на наймита свого. (Марко Вовчок)
Не зараз угадав крамар, на який товар я купець. (Л. Мартович)
Продайте кобзи, флейти, ліри, Як знайдуться на них купці. (В. Еллан-Блакитний)
Корній доказав, що він не гірший. Зібрав, що мав, – яблук, слив, посортував і знайшов купця. (У. Самчук)

Укупі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.