КУЛЬГАЙТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУЛЬГА́ТИ а́ю, а́єш, недок.

Нерівно ходити через укорочену, ушкоджену або хвору ногу. Приклади

Біла візникова кобила помітно кульгала. (М. Коцюбинський)
Ходжу я без апарата добре, однак все з палкою, інакше кульгаю дуже. (Леся Українка)
Ондечки заєць повертається з озимини в ці кущі і все кульгає. (О. Копиленко)
Вибiгла мати, городом кульгав дiд Рятушняк, здаля щось кричав i собi плакав. (М. Вінграновський)
Потім з Дніпра виходить дівчинка. Вона кульгає й плаче. (І. Білик)

Ледве йти; плестися; шкандибати. Приклади

Вечоріє. Тільки що сунуться по шляху дві довгі-довгі тіні, третя, коротка, кульгає далеко позаду. (С. Васильченко)
Я звернула увагу, що переді мною повільно, мов у сні, кульгає якась бабця .. На ногах стоптані закриті туфлі. (І. Роздобудько)
Минув день, другий. І третій доходив свого кінця. Якийсь марудний, засмучений, звільна кульгав до червонястого бескеття, що палало над далеким західним небокраєм. (М. Сиротюк)

перен., розм. Бути в незадовільному стані, мати вади. Приклади

Дарма, що наука на кафедрах тоді [у старому університеті] кульгала або дрімала. Між молодіжжю бували невеличкі, сказати б, братства, що кохались у їй [ній] щирим серцем. (І. Нечуй-Левицький)
Та з ними [людьми] весело, і сором перед ними. Коли у віршеві кульгають бідні рими. (М. Рильський)
Завод кульгає не тому, що має якусь органічну хибу, а просто тут не знають усіх його можливостей, не дають йому стати на ноги, випростатися, вільно йти вперед. (Ю. Шовкопляс)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.