КУДОЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КУДО́Ю присл., розм.

Яким шляхом, якою вулицею, стежкою і т. ін. Приклади

І не то що дорогу в Київ – знала вона навіть кудою в Херсон братись. (Марко Вовчок)
– Ти ж кудою подасися, Остапе? – Та мені аби на Чорний шлях, а там уже якось воно буде.... (М. Коцюбинський)
[Палажка:] І кудою він уліз, шибеник, вікна всі ніби позачинені були.... (С. Васильченко)
І знов чкурнули ми, відбігли трохи далі й знов безпорадно пристанули. Кудою? (Б.-І. Антонич)

у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні додаткові речення. Приклади

Напевне ніхто не знав, кудою вона побралася, ані де вона пристала на життя. (Марко Вовчок)
Високий же озирався і, очевидно, теж шукав, кудою краще й ближче вийти в поле. (В. Винниченко)
Зійшов [Кола] з горба, хазяйновито міркуючи, кудою краще буде вивезти машину. (О. Кундзич)
Редька все одно не змогла роздивитися, кудою звідти щезли дітлахи і куди саме носилася вода. (І. Карпа)

у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні означальні речення. Приклади

З Бієвець до Семигор була простіша дорога, але Лаврін поїхав назад тим самим шляхом, кудою йшла Мелашка. (І. Нечуй-Левицький)
– Рист! рист!.. – підбадьорюють [овець] вівчарі та одхиляють коліна од дірки, кудою скаче у струнку вівця. (М. Коцюбинський)
Продерлися дикими плаями, високими горами, кудою в зимову пору не ходить ні одна людська нога. (У. Самчук)

у знач. сполучн. сл. Приєднує підрядні речення місця (звичайно в поєднанні зі словом тудою в головному реченні). Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.