КРЯКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

кряка

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КРЯК ч.

род. у, розм. Те саме, що кря́кання. Приклади
  • Це [сміх] у нього більше скидалось на кашель та воронячий кряк. (Ю. Яновський)
род. а, рідко. Те саме, що крячо́к. Приклади
  • Сполошені кряки й кулики тоскно кричали й били крилами. (С. Скляренко)
  • Півник почав спускатись униз. Тихо, обережно, зупиняючись та прислухаючись. Та нічого не міг розібрати крізь кумкання болотних кряків. (Ю. Логвин)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.