КРУТИТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що і без прям. дод. Надавати чомусь обертового руху; обертати (у 2 знач.). Приклади

Один щосили різкими рухами крутив ручку, щоб завести мотор, а другий порався за піднятим капотом. (К. Гриб)
Раптово підіймався вітер, крутив високий стовп чорного пилу. (Д. Білий)
Стіни .. закрутилися, заходили ходором, мов хто навсправжки крутив їх перед його .. очима. (Панас Мирний)

Рухаючи корбою, колесом і т. ін., приводити в дію знаряддя, механізм і т. ін. Приклади

Василь узявся допомагати батькові крутити січкарню. (С. Чорнобривець)
Спрямував у свій ярок річечку, й вона перестала крутити громадські млини, що стояли на ній, а крутила тільки його, Чарнишеві. (Ю. Мушкетик)

Тримаючи що-небудь, приводити його в круговий, обертовий рух. Приклади

Сидить [поет] за столом, крутить в руках перо над білим аркушем паперу; крутить довго, але папір все зостається білим. (Леся Українка)
Вона вчепилась худорлявими пальцями в його ґудзика на сорочцi i почала нещадно крутити: – Де ж ви загаялись? Менi конче треба з вами поговорити. (Б. Антоненко-Давидович)
Погасян крутив ложку, не знав, що робити: захищати Чумаченка чи чекати, що буде далі. (Григорій Тютюнник)

чим. Швидко повертати з одного боку в інший. Приклади

Іван витріщав на Соломію очі і крутив .. цапиною борідкою. (М. Коцюбинський)
Пес охоче біг за ними, схвально крутив хвостом. (О. Бердник)
Артур Пепа сказав їй, що він її дуже кохає, але дівчина лише заперечно крутила головою. (Ю. Андрухович)

Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію). Приклади

Розвісила [верба] .. віти над темною кручею, де вода, мов кип'яток у горшку, крутила. (Панас Мирний)
– Течія тут крутить, як циган решетом, – озвався дід Коваль. (С. Голованівський)
Наздогнали човен вже на самих рифах! Течія тягне, крутить, хитає з боку на бік, з корми на носа. (Ю. Логвин)

безос. Приклади

Водою чортзна-як крутило, Що трохи всіх не потопило. (І. Котляревський)
Його несло [Максима] далі й далі, крутило, штовхало об пеньки, об шматки криги, він захлинався.... (І. Багряний)

Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль і т. ін.). Приклади

Із повислих хмар сипле сніг, та вітер рве його і крутить у скаженім танці. (І. Франко)
У полі знову гуде сніг .. Крутить хурделиця. (І. Микитенко)

безос. Приклади

На третій [день] .. як почало крутити, .. то й пса жалко було вигнати з хати, не те, що пускатися .. в дорогу. (М. Коцюбинський)
Схилялися трави на березі. Пилом крутило. (Л. Первомайський)

що. Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати (у 1 знач.). Приклади

Хто жне, хто перевесла крутить, .. хто носить снопи. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Жінки й діти крутили ужви. (І. Франко)
Півста кремезних .. заробітчан м'яли .. коноплі й крутили мотузки. (Ю. Смолич)

Вивертати, заламувати, завдаючи болю. Приклади

Цькують його собаками, Крутять назад руки І завдають козакові Смертельнії муки. (Т. Шевченко)
Учитель не стільки вчив, скільки крутив за вуха та бив по плечах. (М. Коцюбинський)
Серце у бідолахи билося сильно, голод крутив кишки. (І. Франко)

Туго завивати, обгортаючи чимось (переважно про цигарку). Приклади

Олена, мати Василька, крутила голубці на вечерю. (М. Коцюбинський)
Вийняв [Славко] тютюн, крутив папіроси. (Л. Мартович)
Сіли в кімнаті на крісла й лутки, Крутять [переселенці] махорочні самокрутки. (А. Малишко)

Підкручувати, підгинати (волосся, вуса). Приклади

– О, ми розворушимо ваш Богуслав! – гукнув Казанцев, крутячи вуса. (І. Нечуй-Левицький)
Здається, тільки й жде [Тоня] атестата зрілості, щоб уже ні від кого не залежати і вільно крутити собі зачіски, які захоче. (О. Гончар)

перен., розм. Хитрувати, лицемірити, обманювати, ухилятися від прямої відповіді, розмови, дії. Приклади

Не крути, бо перекрутиш. (Номис)
[Сидір:] Так, так, голубчику. Нічого тут крутить і сюди, і туди: у нас є свідки, що ти коней віддав злодіям! (І. Карпенко-Карий)
– Слухайте, пане економе, – перебив його сердито Андрон, – коли хочете говорити, то говоріть діло, а не крутіть! (В. Винниченко)
Баби заворушилися й посунулися наперед. Хтось із них уже задзвенів дзвоном: – Та що ви там крутите? Ви ж знаєте, про що йде мова.... (Д. Бузько)

ким, перен., розм. Розпоряджатися ким-небудь на власний розсуд; верховодити. Приклади

– На шахти йду! – гукав Карпо й дружині. – Годі мною крутити, як циган сонцем! (Ю. Яновський)
Хоч жменька старшини ніби й танула в морі голоти, але крутила вона нетягами, як хотіла. (З. Тулуб)

Знущатися над кимось. Приклади

[Явдоха:] Іноді живий жаль бере, як почнуть отими людьми крутити. (Панас Мирний)

Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди. Приклади

Я кручу по-своєму, а вона [кума] розкручує по-своєму. (І. Нечуй-Левицький)
Писарчук та староста крутять так, щоб ік своїй вигоді повернути. (Грицько Григоренко)

Чинити щось не по правді, кривдячи когось. Приклади

– В своїй калитці тримав [пан] .. і суддю, і засідателів, і землеміра .. А ті вже крутили, як пан хотів. (М. Стельмах)

тільки 3 ос., перен. Виклика́ти тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється. Приклади

У бабусі сильно зуби крутили. (Остап Вишня)
– Копав [Мефодій] колись [колодязі], а тепер уже у відставку вийшов: ноги дуже крутять.... (О. Гончар)

безос. Приклади

Навесні білила [Горпина] полотно – почало у неї руки крутити. (Грицько Григоренко)
Ледве допленталася [Марина] з базару. Крутило в кістках. (Р. Іваничук)

кого, розм. Хвилювати, турбувати (про думки, почуття і т. ін.). Приклади

Він усе її .. сватає. Вона й не дивиться. Журиться, тужить! Усякі думи її крутять. (Ганна Барвінок)

КРУТИ́ТИ кручу́, кру́тиш, недок.