КРИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КРИ́ЦЯ і, ж.

Те саме, що сталь¹. Приклади

Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка)
Молотом щосили б'є [коваль]; Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю. (М. Зеров)
В тому вітанні голос .. сталевара, Що крицю найкращу варить, аж іскор встають стожари. (Я. Шпорта)
Дзвенять дзвони, дзвенить серце, дзвенить криця під молотом коваля. (Г. Колісник)
Дядько, кивнувши на згоду, передав ручки щипців малому і заходився обіруч гатити по криці. (Ю. Логвин)
Я довго Фінського заливу Рухливу крицю споглядав. (М. Рильський)
І мова, що в катів під вершлягом була, Міцною зробиться, як криця. (В. Самійленко)
Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас душа криниця, З якої ви п'єте: змагайся і кріпись! (О. Теліга)

Виріб із сталі. Приклади

мет. Залізо з домішками і шлаковими включеннями, яке здавна одержували в горнах або безпосередньо з руди, не вдаючись до доменного процесу. Приклади

Залежно від розмірів горна, криця могла мати вагу до 150 кг. (з наук.-попул. літ.)
Чавун порівняно з крицею має високий вміст вуглецю й характеризується крихкістю. (з навч. літ.)
Криця холола в горні, темнішала, приймала тони бакану і кіноварі. (З. Тулуб)
Після довгих годин гасили вогонь, розбивали домниці, де вже була не руда, а криця. (С. Скляренко)
– Я з батьком та братами копав болотну руду і витоплював з неї крицю, сиріч залізо, і возив до Києва на продаж.... (В. Малик)

заст. Те саме, що креса́ло. Приклади

Чумак .. набив люльку.., взяв губку та крицю, креснув – і викресав [вогонь]. (з легенди)
Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь. (Панас Мирний)
Врешті черкнулась криця о кремінь... спалахнула на мент іскра, і стіни урвища немов двигнулись. (М. Коцюбинський)
Дивним видався доказ Коциби про перевагу криці і кременя над сірником для дідів і тих, що їх тепер обступили. (І. Чендей)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.