КРИНИЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КРИНИ́ЦЯ і, ж.

Викопана глибока яма, захищена цямринами від обвалів, признач. для добування води з водоносних шарів землі; колодязь (у 1 знач.). Приклади

Марія встала та й пішла З глеком по воду до криниці. (Т. Шевченко)
Близько забовванів журавель криниці. Ось він зарипів. (Д. Бузько)
Разом штовхали біду поперед себе. Докупили ще поля, викопали криницю, розжилися на нехитрий селянський скарб. (М. Андрусяк)
– Я б радив тобі.., любчику, закинь .. нинішню пригоду в криницю забуття. (І. Франко)
Моє любе, зворушливе дитинство, навіщо тривожиш, для чого воскресаєш із бездонної криниці часу? (О. Бердник)
Матерні сльози, як криниця: не спити її, не вилити. (Ю. Яновський)

рідко. Те саме, що джерело́ 1. Приклади

Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї .. Холодна водиця. (Я. Щоголів)
Глянь на криницю тиху, що із стін могили Серед степу сльозою тихою журчить [дзюрчить]. (І. Франко)

чого, перен. Джерело (у 2 знач.), скарбниця чого-небудь. Приклади

Наука премудрого – криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерті. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Інколи я почуваю втому в мозку, так я вдумуюся в незначні, непомітні, моментальні зустрічі, так я висмоктую з них мед жагучого божевілля. Ці криниці спогадів невичерпані. (Д. Гуменна)
Того, що вони здобували отут [у Притулку], вистачало, щоб наповнити глибоку криницю пізнання цілого людського покоління. (Г. Пагутяк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.