КОЧІВНИКАХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОЧІВНИКИ́ і́в, мн. (одн. кочівни́к, а́, ч.; кочівни́ця, і, ж.).

Народ, плем'я, що кочує. Приклади

– В давні часи, коли цей осокір був ще маленьким деревцем, на Україну нападали кочівники. (О. Донченко)
Вільні скіфські племена, особливо кочівники, відступаючи на північ, билися з греками. (В. Владко)
Яка ж у мене численна рідня! Вона розросталася, сягала коренями у інші племена і народи, вихлюпнулася до старовинних кочівників, перекинулася до Індії. (О. Бердник)

Про тварин, птахів і т. ін., які переходять або перелітають з одного пасовища, місця годівлі на інше. Приклади

Великі австралійські птахи ему є кочівниками, у посушливі періоди вони об'єднуються в багатотисячні зграї і у пошуках їжі долають величезні відстані. (з наук.-попул. літ.)
Мурахи-кочівники – типові представники хижих комах. Вони живляться виключно тваринною їжею. (з навч. літ.)

перен. Про людей, які часто змінюють місце проживання, праці. Приклади

Віддалік притулились два біотуалети, котрі кочівники, вочевидь, тягали за собою в довгих транссибірських мандрах. (С. Жадан)

Див. кочівники́.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.