КОЧІВНИК — ТЛУМАЧЕННЯ
КОЧІВНИ́К
КОЧІВНИКИ́ і́в, мн. (одн. кочівни́к, а́, ч.; кочівни́ця, і, ж.).
Народ, плем'я, що кочує.
Приклади
- – В давні часи, коли цей осокір був ще маленьким деревцем, на Україну нападали кочівники. (О. Донченко)
- Вільні скіфські племена, особливо кочівники, відступаючи на північ, билися з греками. (В. Владко)
- Яка ж у мене численна рідня! Вона розросталася, сягала коренями у інші племена і народи, вихлюпнулася до старовинних кочівників, перекинулася до Індії. (О. Бердник)
Про тварин, птахів і т. ін., які переходять або перелітають з одного пасовища, місця годівлі на інше.
Приклади
- Великі австралійські птахи ему є кочівниками, у посушливі періоди вони об'єднуються в багатотисячні зграї і у пошуках їжі долають величезні відстані. (з наук.-попул. літ.)
- Мурахи-кочівники – типові представники хижих комах. Вони живляться виключно тваринною їжею. (з навч. літ.)
перен.
Про людей, які часто змінюють місце проживання, праці.
Приклади
- Віддалік притулились два біотуалети, котрі кочівники, вочевидь, тягали за собою в довгих транссибірських мандрах. (С. Жадан)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.