КОЦЮБУ — ТЛУМАЧЕННЯ
КОЦЮБА́ и́, ж.
Знаряддя у формі залізного прута перев. з дерев'яним держаком і загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібання з неї жару, попелу; кочерга (у 1 знач.).
Приклади
- Гриць з тихим усміхом дивиться в огонь, держачи в руках коцюбу. (І. Франко)
- Дружина коцюбою з печі вигрібає присок. (М. Стельмах)
- Біля печі, стримано покашлюючи, клопоталась мати, закопченою коцюбою жар на припічок вигрібала. (І. Нижник)
- Вражена Марія, що на той час совала порожні баняки під припічком, випустила з рук коцюбу й підбігла до Машталерки. (М. Матіос)
техн.
Довгий металевий прут, розплесканий на кінці у формі ложки, для розмішування розтопленої сталі, чавуну в печі.
Приклади
- Він же [сталевар] бере коцюбу у руки, Знову стає при вогні. (Я. Шпорта)
- З молотками й коцюбами здружені, зміни йдуть до печей. (М. Рудь)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.