КОСИМСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
КОСИ́ТИСЯ ко́ситься, недок.
Зрізуватися, стинатися косою, косаркою і т. ін.
Приклади
- Укрита росою трава легше коситься. (із журн.)
безос.
Приклади
- [Недоросток:] На, випий, Юхиме, чарку, щоб краще косилося. (С. Васильченко)
- Легко коситься на горі. (Г. Хоткевич)
Пас. до коси́ти1 1.
Приклади
- На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді було небагацько. (О. Стороженко)
- Збіжжя звозилося з поля, тут і там косилося ще дещо – і праця не уставала. (О. Кобилянська)
КОСИ́ТИСЯ кошу́ся, ко́сишся, недок.
тільки 3 ос., розм.
Ставати викривленим, перекошеним; скривлятися (у 1 знач.).
Приклади
- Шапка з дорогою кичкою косилася на підголеній, з чорним чубом, голові [юнака]. (К. Гриневичева)
- Вліво заплива Моя кімната. Коситься вікно. (В. Стус)
- Тут і справді після ремонту панував специфічний вологий запах. Книги на стелажах косилися в різні боки. (Ю. Винничук)
Дивитися, поглядати збоку, скоса.
Приклади
- Хотів, щоб і не дивитись [на Марту], так як вже не сторожився – очі мої косяться та й косяться у той бік, де вона. (Марко Вовчок)
- Крокуючи за Дерзким, Данько час від часу з затаєною гордістю коситься на свій трофей. (О. Гончар)
- Віка коситься на Жанну, ще раз тихо, приязно так, просить її сісти. (Любко Дереш)
- Раїса байдуже сиділа біля тіла чоловіка, шепотіла щось собі під ніс, а шанівці на неї косилися й хитали головами. (Люко Дашвар)
- Ми йшли з нею вулицею, обминаючи калюжi; на нас косилось оком сонце. (Р. Федорів)
на кого – що, перен.
Дивитися неприязно, вороже.
Приклади
- Ще весною на луках вона помітила надмірну Юркову увагу до Франки й косилась на неї очима. (С. Чорнобривець)
- Коб'як теж схуд, гострі вилиці кістляво випирали з-під шкіри, вузькі очиці люто косилися на князів та боярство. (В. Малик)
- За спинами мандрівників підозріло косилася Угорщина, привітно всміхалася мініатюрна Словенія. (Люко Дашвар)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.