КОСИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОСИ́ТИ кошу́, ко́сиш, недок.

що і без прям. дод. Зрізувати, стинати траву, збіжжя і т. ін. косою, косаркою і т. ін. Приклади

Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять. (приказка)
– Завтра чоловіки з косами на лан косити овес, а молодиці з серпами панське жито жать! – закричав осавула. (І. Нечуй-Левицький)
Допомагав хлопець батькові пасти ягнят, готувати на зиму паливо, косити сіно на луках. (О. Бердник)
Дiда турбує одне-єдине: чи я не хочу зiгнати його з чужого облогу, де вiн косив рiпакове бадилля. (Р. Андріяшик)
Останніми роками ніхто не косить траву під горбом, бо люди майже не тримають корів. (Г. Пагутяк)
Сміх розкотився по хаті, з кутка в куток. Цілі ряди коливались од нього. Сміх косив наче та клав людей в покоси. Пан в постолах! Ха-ха! (М. Коцюбинський)

кого, перен. Позбавляти життя; нищити, вбивати. Приклади

Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли .. Став людей косити голод, Став в могили їх нести. (О. Олесь)
Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! – а сила знову розцвіла. (П. Тичина)
Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім є проріз для прицілу, смерть крізь нього нас косила. (В. Сосюра)
Ходили по землі пророки – Закони Божі на устах .. Ми поважаєм тільки силу І солодко смакуєм гріх. Пророче нас біда косила, Бо слів не шанували їх. (В. Багірова)
Люди вмирають з голоду, косить їх моровиця, убивають на війні, а проте, як хтось просить собі смерті, вона не приходить на їхній поклик. (Г. Пагутяк)

безос. Приклади

Пішла на людей пошесть та хвороба всяка: різачка та пропасниця, а найбільше – обкладки. Скільки від них дітвори перемерло! .. За малими почало й великих косити: не проходить того дня, щоб двох або трьох не ховали. (Панас Мирний)

що, чим. Дивитися, поглядати збоку, скоса; скошувати (очі, погляд). Приклади

Кукса підозріло косив запалі очі на вікно. (О. Донченко)
Вдивляючись у Кравчука, вона весь час косила оком на його сусіду. (В. Собко)
Лiкар одним оком косив на професора. “Що за неймовiрний чоловiк! Весь вiк уникає переслiдувань, а дивiться, що за спокiйнi мудрi очi”. (Р. Андріяшик)

Бути косим (у 3 знач.). Приклади

Олександра Іванівна кинула на мене своїми прекрасними сірими очима. Ліве око косило, але погляд був живий, пронизливий і гарячий. (Ю. Смолич)
Він, здавалося, навіть трохи косив, бо, звертаючись до дівчини, дивився кудись повз неї, в простір. (В. Козаченко)
В неї був задовгий ніс, криві ноги вгадувалися навіть під довгою спідницею. Одне око помітно косило. (А. Кокотюха)

на кого – що, чим, перен. Дивитися, поглядати неприязно, вороже. Приклади

Неспокійно переступає [дід] з ноги на ногу, косить на бабу сердитими очима. (Є. Кравченко)
Тихоня обнюхала свого нового господаря, недовірливо .. косила вогняними очима, бо, окрім гострого скребка і дошкульного батога, іншої ласки не бачила. (В. Земляк)
З-під лисячої шапки [вершника] злісно косили очі, в руці недбало погойдувався цупкий канчук. (Б. Левін)

жарг. За допомогою неправомірних дій ухилятися, звільнятися від чого-небудь; відкошувати (див. відко́шувати²). Приклади

Хлопці, що досі косили від армії, оголосили свій осінній призов, щоб захищати Україну. (Л. Костенко)
Сам він уже кілька місяців переховувався у друзів, косячи від служби в збройних силах республіки. (С. Жадан)

під кого – що, жарг. Удавати когось, симулювати щось. Приклади

Тільки й чую: добре тобі, ти вільний, у нас от родини, клопоти.., вже ось на пенсію скоро, а ти все косиш під молодого. (Ю. Покальчук)
Міліції я нічого не пояснював, косив під дурника. (А. Кокотюха)
Петро Степанидович подивився на Шлойму знизу вгору.., як справжній експерт-психіатр на пацієнта, котрий косить під дурочку. (О. Ірванець)
Подруги на дачах, завели моду копатися в землі, під село косять. (Є. Пашковський)
Він косить під вождя пролетаріату – восени носить кашкета й одяг індустріальної доби, а ще відрощує борідку. (А. Дністровий)
Вийшли з аеропорту, сіли до таксівки марки “Амбассадор”. – Косять під антикваріат навіть тут... – пізніше скаже Марла. (І. Карпа)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.