КОРЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОРЧУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

Виривати із землі разом з корінням (дерева, кущі, пні). Приклади

Вона сама було й барила робить, діжки, кадовби набиває .. і хлопцями орудує, дуби корчує. (Ганна Барвінок)
Корчували [Данищуки] в поті чола шість років, доки вибороли стільки землі, що могла прокормити їх. (Мирослав Ірчан)
Петро корчує пень. Уже чуприна мокра. (А. Головко)

Очищати від пнів, корчів ділянку для господарського використання землі. Приклади

Він рубає ліс, корчує поле. (Ю. Смолич)
Батько корчує пні за лісом на вирубі – гейби не заважали на тому шматку такого дорогого поля. (У. Самчук)
– Мочарів на Довгій балці не корчую, в'юнистих вибалків не псую. (І. Волошин)
[Ярослав:] Як дикий ліс мотиками, роками Державне поле треба корчувать. (І. Кочерга)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.