КОРОДИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОРО́ДИ́ТИСЯ о́джу́ся, о́ди́шся, недок., розм.

Скаржитися, жалітися на біль, нездужання; кволитися (у 2 знач.). Приклади
  • Як прийшла косовиця, то й жінка кородиться; прийшли жнива, ходить жінка, як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова. (Номис)
  • Незабаром мати почала кородитись на груди, сохнуть та в'янути. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Що це ти, зроду не кородився на печінку, а такий жовтий? – питає теща. (Л. Костенко)
Корчитися (від болю). Приклади
  • Полизкають [людці] борщу, ковтнуть галушок із шість, – Уже й кородяться, що й бабка не порадить. (П. Гулак-Артемовський)
  • Аж кривився [Захар], кородячись від якихось рефлективних болів у зовсім загоєній рані в плечі. (Іван Ле)
Не погоджуватися із чим-небудь; упиратися, пручатися. Приклади
  • [Тетяна:] Та нуте лиш перестаньте кородиться; випийте кубочок меду, то горло і прочиститься. (І. Котляревський)
  • [Химка:] Як же почав він мене умовляти та улещати! І кучер, що панича віз, теж каже: та чого ти, дурна, кородишся? Їдь: добре тобі буде. (Панас Мирний)
  • – А ти не кородися! – осавул схопився і враз надувся. – Ще губа в тебе боса, вусів не маєш, а вже хвоста перед старшиною задираєш? (В. Чемерис)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.