КОРО — ТЛУМАЧЕННЯ

КОРО
Етимологія: ісп.

Хор іспанського храму.
Архітектура і монументальне мистецтво

КОРА́ и́, ж.

Верхня, здебільшого легко відокремлювана оболонка, що вкриває стебла, гілки, стовбури, коріння рослини. Приклади
  • Білі поплавці з березової кори біліли разками по лозах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Зелена жовна, причепившися до пня.., довбала своїм залізним дзюбом кору. (І. Франко)
  • Кора на стовбурі була шершава, з неї легко відколупувались невеличкі кусочки. (О. Донченко)
  • Сумирні сосни та ялини .. всипані густо пухнастим снігом, .. й серед застиглої тиші тільки дятел цокає десь дзьобом по корі: одстукує примерзлий зимовий час.... (Б. Антоненко-Давидович)
  • Дід зводиться з колоди на причілку хати і, в одній руці тримаючи .. саджалку, другу кладе на твою теплу голову, гладить шкарубкою долонею, що дере так, наче дубова кора. (Є. Гуцало)
  • Поміж шафами були проходи, захаращені купами книг. Там – розгорнутий альбом..; там – .. насип мініатюрних томиків, які тріщали, немов кора, коли їх розгортали. (Л. Кононович, пер. з тв. О. Гріна)
Тверда оболонка овочів, плодів; шкірка (у 2 знач.). Приклади
  • Кора більшості сучасних сортів кавуна пристосована до далекого транспортування, тож ранкову свіжість хрускоту кавуна на ринку вам не почути. (із журн.)
Верхній затверділий шар чого-небудь. Приклади
  • Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі, І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна. (Леся Українка)
  • Натужно переставляв [Мирон Данилович] ноги в глибокому снігу, що, стверднувши корою, кришився з лускотом і провалювався. (В. Барка)
  • Все, що було доброго та живого в душі [Катрі], так перетрухло та перетліло, такою корою покрилося, що нічому вже не проломити її. (Панас Мирний)
  • І ти сумуєш, і тобі недобре. Дуже ми тепличні, Володю. Уже ж, здається, потріпало нас трохи життя, а ми все не обростаємо корою. (І. Жиленко)
перен. Те саме, що шкі́ра 1. Приклади
  • – Холод .. сковує тіло. Усі життєві соки змерзаються, перестають текти. Люди вмирають від холоду швидше: їхня кора, тобто шкіра, тонша й чутливіша. (Г. Пагутяк)

КО́РА и, ж., мист.

Тип скульптури раннього періоду в розвитку давньогрецького мистецтва (VII–VI ст. до н. е.) – статуя стрункої молодої жінки на повен зріст у довгому хітоні; жіночий аналог куроса. Приклади
  • Одухотвореною скульптурою кори митці створювали ідеальний образ жінки, так само як і скульптурою куроса – ідеальний образ чоловіка. (з наук. літ.)
  • Кору зображали з витким волоссям та загадковою посмішкою на вустах. (з наук.-попул. літ.)
  • Скульптурні зображення юнацької (курос) і дівочої (кора) фігур – це гімн людській тілесній довершеності, вогнистій молодості й життєвій сназі. (з навч. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.