КОРЕНЕВИЩЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОРЕНЕВИ́ЩЕ а, с.

Підземне стебло багаторічних трав'янистих рослин, що має рудиментарне листя у вигляді лусок буруватого кольору й забезпечує запасання поживних речовин, вегетативне поновлення та розмноження. Приклади
  • Очерет звичайний має надземні пагони заввишки до п'яти метрів, а кореневище – завдовжки до десяти метрів. (з наук.-попул. літ.)
  • Сучасні хвощеподібні розмножуються за допомогою спор і кореневищ. (з навч. літ.)
Головний корінь дерева, що є продовженням стовбура. Приклади
  • Дуба не повалила холодна сталь сокир, хоч .. видно було внизу, при самому кореневищі, давні сліди заліза. (І. Цюпа)
  • Бук, хоча вже й надрізаний наполовину, міцно стояв собі на дебелому стовбурі, байдужий до того, що відбувалося біля його кореневища. (В. Малик)
  • Ніяких видимих змін, все звичне, непорушне, – і кореневище старої верби, .. і човен, прип'ятий іржавим ланцюгом. (М. Руденко)
  • Українська мова була і, мабуть, ще довго залишатиметься політичною зброєю народу, кореневищем його державності. (Д. Павличко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.