КОНЧИНА — ТЛУМАЧЕННЯ

КОНЧИ́НА и, ж., уроч.

Те саме, що смерть 2. Приклади
  • – Люди добрі, – рече їм владика, – коли він [отець Іван] такий вам любий, то я не бороню йому стояти при престолові Божому й до кончини його віку. (Марко Вовчок)
  • У поезіях Лесі [Українки] до самої кончини її стрічаємо ми фольклорні елементи. (М. Рильський)
  • [Ярослав:] I ось тепер з кончиною Мстислава В моїх руках вся Руськая держава Знов зiбрана, єдина i мiцна. (І. Кочерга)
  • Пригадується мені тиха кончина мого предка, що сталась улітку 1930 року під яблунею в садку. (О. Довженко)
  • – Ще-бо не суджено вмерти тобі й досягнути кончини. – Голос такий від богів, що живуть споконвіку, почув я. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.