КОМУНИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Колектив осіб, що об'єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці; форма об'єднання такого колективу. Приклади

Ще є двоє пожильців цього дому, але вони поїхали з возиком по свіжу траву для комуни – сьогодні їхня черга. (В. Винниченко)
Робітники гідрометричної станції що два місяці навідувались до Іркутська за своїм пайком, а привізши його сюди, здавали в комуну – своїй куховарці. (М. Трублаїні)
Живем комуною, працюєм. (П. Тичина)
Юра подумав, подумав і згодився. Почали жити одною комуною. (М. Бажан)
Якось я прийшов трохи пiзнiше i застав комуну, роздiлену на два табори. (Р. Андріяшик)

Дитяча установа, організована на засадах спільної праці та суспільно-корисної діяльності вихованців. Приклади

В спустілих будинках маєтку цієї весни .. було влаштовано дитячу комуну для безпритульних сиріт. (О. Гончар)
29 грудня 1927 р. у селищі Новий Харків для боротьби з дитячою безпритульністю було створено дитячу трудову комуну, яку згодом очолив А. Макаренко. (з наук.-попул. літ.)

іст. Форма сільськогосподарського кооперування, при якій усуспільнювалися всі засоби виробництва, а споживання та побутове обслуговування здійснювалися на громадських засадах. Приклади

Значна увага в Радянському Союзі у 20-ті роки ХХ ст. приділялася організації радгоспів, сільськогосподарських комун, артілей, товариств із спільного оброблення землі. (з наук. літ.)
[Максим:] Та батько ж .. такий, що й зараз у комуну, мати не хочуть. [Мотронька:] Не хоче, й не треба! Тебе й без землі .. комуна прийме. (М. Куліш)
Були ми навіть у першій комуні, де хлібороби .. в поля виїжджають із зброєю. (М. Стельмах)

іст. За середньовіччя в Західній Європі – міська громада, що домоглася незалежності від феодала й права на самоврядування. Приклади

Перші комуни постали в Північній Італії в XI ст., коли мешканці міст, скориставшись боротьбою між папами й імператорами, проголошували своє самоврядування. (з наук.-попул. літ.)
Найважливіший здобуток комун – досягнення особистої незалежності їхніх мешканців. (із журн.)

Адміністративно-територіальна одиниця місцевого управління у Франції, Бельгії й деяких інших країнах; поселення міського чи сільського типу. Приклади

Як найменша адміністративна одиниця Бельгії комуна має свої органи самоврядування. (з наук.-попул. літ.)
Кожна комуна у Франції має мера й муніципальну раду. (з навч. літ.)
Сучасні комуни в Бельгії були започатковані 1795 року, під час її перебування під владою Франції. (із журн.)

розм. Те саме, що комуні́зм 2. Приклади

Ліхтарі, немов янтарні сльози, розливають золото руде, І кричать у вікна паровози, що Комуна близько, вже іде. (В. Сосюра)
Микола Васильович, по-юнацькому розійшовшись, давав собі волю, з його пісень ми дізнались і про небачений той паровоз, що вперед, у комуну, летить, і про те озеречко, де плавало відеречко. (О. Гончар)

КОМУ́НА и, ж.