КОЛОДНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОЛО́ДНИК а, ч., іст.

Арештант, в'язень у колодках (у 6 знач.) або інших кайданах. Приклади

– Не втрачайте надії на краще життя! – крикнув світлорусий юнак і, вклонившись колодникам, помахав їм на прощання рукою. (Ф. Бурлака)
Натовп мовчав, деякі хрестилися з жалем, бо колодник був ще молодий і обличчям наче й не подібний до вбивці чи варнака. (Р. Іваничук)
– Забити його в колодку, дати міцну й вірну сторожу, заборонити мовити будь-що, а якщо – понад сподівання – колодник стане промовляти непристойні слова, тоді класти йому в рот кляп і виймати лиш тоді, коли харч даватиметься. (П. Загребельний)
Обідню ієромонах правив довго, колодники стояли, обливаючись потом. (Ю. Мушкетик)
– Коли ж ми будемо бунтувати, поженуть, мов колодників, у Сибір. (М. Стельмах)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.