КОЗИРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

КОЗИРЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., розм.

карт. Ходити з козиря (у 1 знач.). Приклади
  • Того вечора йому щастило: козиряв дві гри поспіль. (із журн.)
Грати в карти. Приклади
  • На гроші там не козиряли. (І. Котляревський)
чим, перен. Виставляти що-небудь як свою перевагу; хвалитися, чванитися чимось. Приклади
  • Шурка з особливим смаком козиряв іноземними словами і абстрактним способом мислення. (Ю. Смолич)
  • Як і кожен дилетант, він полюбляв козиряти латинськими термінами. (І. Росоховатський)
  • Мiф гуляє серед мисливцiв, вони навiть козиряють цiєю приписаною вовковi особливiстю: не варто, мовляв, озиратися на минуле, застрягати у ньому. Тiльки вперед, як вовки! (Г. Вдовиченко)

КОЗИРЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., кому і без дод., розм.

Вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка (у 1 знач.). Приклади
  • Мусив [Карпо Петрович] витягатися в струнку та козиряти тому шмаркачеві через те тільки, що [той] був сином його начальства. (М. Коцюбинський)
  • Я йшов кудись, здається, по Волхонці, В своїй шинелі, від дощу важкій, І козиряв зустрічним лейтенантам. (Л. Первомайський)
  • – Товаришу капітане, старшина Кузнецов за вашим наказом з'явився! – уміло козиряє і хвацько пристукує закаблуками. (М. Стельмах)
  • Дюбарi якраз виходив з кабiни .. Юрiй солiдно, без поспiху козирнув йому – так, як годиться козиряти рiвному за званням i посадою, але старшому за вiком офiцеровi. – Вiтаю вас, адмiрале-фельдмаршале. (О. Авраменко, В. Авраменко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.