КОВІНЬКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОВІ́НЬКА и, ж.

Палиця із загнутим кінцем. Приклади

Петрусь, із дивною ковінькою в руках, сів на своїм місці й почав оглядати залу в бінокль. (А. Кримський)
На Невському він ішов, немов прокладав собі шлях в джунглях. Ліва рука закладена була за спину, в правій він тримав велику ковіньку, – такий звичайний собі селянський кілок. (В. Домонтович)
У лівій руці він ніс папку, правою спирався на ковіньку. (Ф. Бурлака)
Кирик, стукаючи ковінькою по тичках, спішить до Дахновцевого обійстя. Я ледве встигаю за ним. (В. Дрозд)

діал. Вид дитячої гри, що нагадує хокей. Приклади

Діти, граючи в ковіньку, ганяють по землі уламок дерева або камінчик. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.