КОВТУН — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОВТУ́Н а́, ч.

Жмут збитого, склеєного, забрудненого волосся, вовни, шерсті і т. ін. Приклади

І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ковтунах. (Т. Шевченко)
Маленька, миршавенька кобильчина з довгими ковтунами шерсті плентається повільно, жуючи свою власну долю. (М. Івченко)
Матрос .. помацав голову .. На маківці ковтун чуба злипся і зашкаруб. (І. Микитенко)
З їхніх кожухів, як з неострижених баранів, у всі боки ковтунами летіла вовна. (С. Чорнобривець)
Поліщучки бояться обрізати свої ковтуни, бо кажуть, що це дуже шкодить здоров'ю. (М. Малиновська)

вет., мед. Хвороба шкіри в людей на голові та в коней під гривою, при якій волосся сплутується й злипається; трихома. Приклади

Не від надмірної чистоти й охайності з'являлися у людей чиряки, лишаї, парша, короста, ковтун. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.