КОБИЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОБИ́ЛКА и, ж.

Зменш.-пестл. до коби́ла 1. Приклади

Запряг [запріг] він миттю чортопхайку, Черкнув із неба, аж курить! І все кобилок поганяє. (І. Котляревський)
Юрко побачив білу гривасту кобилку, запряжену в кінні граблі з двома високими колесами. (О. Донченко)
Вони вітали Манюню, бо де ще зустрінеш таку, ніби вилиту з міді, справну кобилку, що під червоним прапором і транспарантом тягнула дебелого екіпажа. (М. Вінграновський)

Рослиноїдна комаха родини саранових з видовженим тілом, короткими вусиками, двома парами крил. Приклади

В коробці торохтіла крильцями і лапками світло-жовта із загорілою спинкою і блідим пузцем марокська [марокканська] кобилка. (Л. Первомайський)

Дерев'яна підставка під струни в скрипці, балалайці і т. ін. Приклади

На верхній деці вирізують два звукові отвори (голосники), іноді більше, і на ній же ставлять поріжки з вирізами (кобилки), які частину струн ділять навпіл. (з наук. літ.)

Грудна кістка в птахів. Приклади

Попав [писар] півкурятини [півкурки], так її й рішив, а гусакову [гусячу] кобилку з ногою мерщій у кишеню. (Г. Квітка-Основ'яненко)

перен., вульг. Пестл. до коби́ла 2. Приклади

Ота дiвуля з журналу “Америка” нахабно ловить мене своїми безсоромними очиськами. Ану, перестань! Не хочеш, кобилко iз штату Техас? (В. Яворівський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.