КОБИЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КОБИ́ЛА и, ж.

Самиця жеребця. Приклади

Готова дуга й удила, недостає тільки візочка та кобили. (народний жарт)
Стриножені жеребці дзвінко іржали біля кобили. (О. Довженко)
Нестеренко i його кобила видаються здалека як велетенський силует чорного центавра. (Б. Антоненко-Давидович)
Кінця не видно ярмаркові. Там, чути, циган розхвалює якусь шкапу: – Добра кобила! День біжить – три дні лежить! Море перескочить – хвоста не замочить! (О. Гончар)
– Вранці буджу, буджу, кричу, кричу, а вона [невістка] вивернеться на полу, здорова, як кобила, та тільки сопе.... (І. Нечуй-Левицький)

перен., вульг. Про високу на зріст огрядну жінку. Приклади

– Якби вона [Марта] не була така майстерна в роботі, – казала не раз мама, – то я б і однієї години не держала при домі оту циганську кобилу. (Панас Мирний)
– Сусідоньки! Давайте, голубоньки, зборемо її [Олену] гуртом. Я сама не в силах шелихвістку повалити. Здорова кобила! (О. Ковінька)
У Дарці не було сумніву щодо Банзая. Особливо після того, як вона ночувала в нього вдома. Коли ті кобили з гуртожитку прогнали її. (Любко Дереш)

Те саме, що кінь 3. Приклади

Ще, правда, були в степу, крім ракет, спортивний “козел”, “кобила”, волейбольний майданчик. (О. Гончар)

іст. Лава, на якій тілесно карали засуджених. Приклади

Все добро пропало! Ані щетинки не осталось, Пропав і я; та не в шинку, А на кобилі. (Т. Шевченко)
Кат положив її [Солоху] на кобилу й почав прив'язувати голову, руки й ноги. (Панас Мирний)

рідко. Те саме, що ко́зла 3. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.