КОБЗИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КО́БЗА и, ж.

Старовинний український струнно-щипковий музичний інструмент. Приклади

Сидить козак на могилі, На кобзі грає-виграває. Жалібно співає. (з думи)
В Шевченка вже в очах стояв мрійний блиск. – А що ж? Навчуся грати на кобзі та й буду ходить по селах, як Перебендя. (С. Васильченко)
Незабаром забриніли струни кобзи, понесли невимовну печаль у сиві присмерки. (І. Пільгук)
Максима аж підмиває попросити, щоб дід що-небудь заграв на кобзі. (М. Стельмах)
На кобзі грають, притискуючи пальцями струни на грифі в поєднанні з щипком відкритих струн на корпусі. (з наук.-попул. літ.)
Гомоніла твоя [Шевченкова] кобза Гучною струною, В кожнім серці одбивалась Чистою луною. (Леся Українка)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.