КНИЖНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КНИ́ЖНИЙ а, е.

Характерний для книжки (у 1 знач.), літературно-писемного викладу, не властивий живій мові. Приклади

І потекла його мова книжна, школярська, невтямлива народові. (І. Нечуй-Левицький)
Михайло мав звичку послугуватися книжними словами, що їх вислухав з газети. (Л. Мартович)
Ще більшої ваги набуває для історії розвитку української драми не сама шкільна драма, а інтермедії, що додавалися до неї, та вертепна драма. Ці речі писалися вже не книжною українською, а простою тогочасно народньою [народною] мовою. (Л. Старицька-Черняхівська)
Леночка розповідала, вживаючи книжних зворотів мови, вона все хотіла потрапити в газетний тон. (Ю. Яновський)

Прикм. до кни́га 1. Приклади

Утворювалось вражіння велетенської книжної шафи, так що навіть не помічалось ні шкуряного фотелю, ні столу, ні канапи. (В. Винниченко)
По виході з книжної лавки лоцмана ледь не збив з ніг хлопчина-мулат. (Ю. Логвин)
Високі книжні полиці геть усе заступали. (Люко Дашвар)

Те саме, що книжко́вий 2. Приклади

Сам .. Тодось не дуже знався На книжній мудрості. (М. Рильський)
[Сильвестр:] Найкраще всiх корон твоя дочка Премудростiю книжною сiяє. (І. Кочерга)
Щедро трусив книжні й свої образи пан Стадницький, та всі вони, мов петля навколо світла, кружляли біля карбованця. (М. Стельмах)
Книжна мудрість свята, її не потяти шаблею і з гармати не встрілити. (Ю. Мушкетик)
Мені книжна мудрість на користь пішла. (Ю. Винничук)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.