КЛІПАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КЛІ́ПАТИ аю, аєш, недок.

Мимовільно швидко опускати та підіймати повіки; моргати (у 1 знач.). Приклади

Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима. (М. Коцюбинський)
Дмитро Холод видимо нервував, бо очі його часто кліпали повіками. (Г. Епік)
Черниш суворим поглядом, не кліпаючи, дивився в протилежну стіну і не чув Блаженка. (О. Гончар)
Дівчата, ошелешені звісткою, принишклі, злякано кліпають віями, струшуючи росинки. (Є. Доломан)
Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих очей. (І. Нечуй-Левицький)

рідко. Те саме, що морга́ти 2. Приклади

Війтову одежину сховала мовчки у бочку і кліпала на Анничку, аби нічого про одежину Петрові не говорила. (Марко Черемшина)

перен., розм. Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти. Приклади

В чорному небі кліпали зорі. (М. Коцюбинський)
Кліпає каганець-бликун у вікні, мерехтять зірки над селом розсипаною чумацькою сіллю, та нікого нема. (Є. Гуцало)
Небо ніби ворушилось, мов живе, миготіло й кліпало. (В. Нестайко)
Каганець кліпав останніми зблисками полум'я. (Д. Білий)
За нею сунув, кліпав фарами компактний позашляховик. (Люко Дашвар)

Монета у формі прямокутника, чотирикутника і т. ін., взагалі не круглої форми. Приклади

Дванадцятикутні кліпи було вперше виготовлено у Британії за часів Едуарда VIII. (з навч. літ.)
На початку XVII ст. кліпами оплачувалася служба шведських солдатів. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.