КЛІПАЛИ — ТЛУМАЧЕННЯ
КЛІ́ПАТИ аю, аєш, недок.
Мимовільно швидко опускати та підіймати повіки; моргати (у 1 знач.).
Приклади
- Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима. (М. Коцюбинський)
- Дмитро Холод видимо нервував, бо очі його часто кліпали повіками. (Г. Епік)
- Черниш суворим поглядом, не кліпаючи, дивився в протилежну стіну і не чув Блаженка. (О. Гончар)
- Дівчата, ошелешені звісткою, принишклі, злякано кліпають віями, струшуючи росинки. (Є. Доломан)
- Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих очей. (І. Нечуй-Левицький)
рідко.
Те саме, що морга́ти 2.
Приклади
- Війтову одежину сховала мовчки у бочку і кліпала на Анничку, аби нічого про одежину Петрові не говорила. (Марко Черемшина)
перен., розм.
Світитися слабким мінливим світлом; блимати (у 1 знач.), мерехтіти.
Приклади
- В чорному небі кліпали зорі. (М. Коцюбинський)
- Кліпає каганець-бликун у вікні, мерехтять зірки над селом розсипаною чумацькою сіллю, та нікого нема. (Є. Гуцало)
- Небо ніби ворушилось, мов живе, миготіло й кліпало. (В. Нестайко)
- Каганець кліпав останніми зблисками полум'я. (Д. Білий)
- За нею сунув, кліпав фарами компактний позашляховик. (Люко Дашвар)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.