КЛЮНУ — ТЛУМАЧЕННЯ

КЛЮ́НУТИ ну, неш, док.

кого, що, чим і без прям. дод. Однокр. до клюва́ти 1, 2. Приклади
  • Спершу птах одверта од неї дзьоба, тоді клюнув раз, удруге – і за хвилю ложка була вже порожня. (Григір Тютюнник)
  • Орля намагалося стрепенутись і клюнути хлопця своїм дзьобом. (М. Трублаїні)
  • Дивлюсь – чорний ворон. Клюнув дзьобом у золоті ґрати і обернувся на чорного кота. (В. Нестайко)
чим, перен., розм. Упасти, вдаритися головою, передньою частиною чого-небудь і т. ін. Приклади
  • Низенький партизан у шинельчині осів на місці, клюнув головою у сніг. (Григорій Тютюнник)
  • Стрепет клюнув дзьобом донизу і грудкою впав додолу. (В. Малик)
  • Як клюнули в землю передками, так і згоріли машини. (В. Логвиненко)
на що і без дод. Однокр. до клюва́ти 4. Приклади
  • Та ось клюнула рибка! Витяг її Данилко. (М. Коцюбинський)
  • Іноді клюне рибина і вмить відійде. (В. Барка)
  • Вона [риба] неодмінно упіймається, бо вважатиме за честь клюнути на таку мастирку на таких снастях.... (В. Чемерис)
на що, перен., розм. Однокр. до клюва́ти 5. Приклади
  • На вигадку Салогана, може, й клюне з пару лісовиків, і як би добре було, щоб усе влагодилось без нових судів. (М. Стельмах)
  • Як і передбачав хитрий комишанець, комісія справді клюнула на його наживку, повеселішала. (О. Гончар)
  • Гена картав себе за те, що клюнув на Максимову ідею і прийшов сюди. (Г. Усач)
  • Сергій клюнув на гачок, явно закинутий лікарем у його бік. (І. Білик)
  • Ми картали себе за те, що повірили шахраю, клюнули на обіцянки. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.