КЛОНИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

КЛОНИ́ТИ клоню́, кло́ниш, недок.

що. Нагинати (у 1 знач.) донизу; нахиляти (у 1 знач.). Приклади
  • Буйне жито своє стигле колосся до землі клонить. (М. Старицький)
  • Димом котиться весна, Вітер гонить, віти клонить, Краплі сонця в воду ронить І рокоче, як струна. (М. Рильський)
на кого – що, до кого – чого і без дод. Опускаючи, наближати або притуляти щось до кого-, чого-небудь, класти на когось, щось; схиляти (у 1 знач.). Приклади
  • Ми собі сідали за хатою на приспі [призьбі], та й я клонила йому голову на плече. (Л. Мартович)
  • Покотом сплять половчани. Ніч – мов криниця без дна... Клонить обличчя кохане До узголів'я жона. (М. Рильський)
  • Не чує Тимко ні морозу, ні холоду, клонить у голубій замрії чубату голову. (Григорій Тютюнник)
безос. Приклади
  • [Олекса:] На серці важко і голову клонить.... (С. Васильченко)
без прям. дод., перен. Вести у певному напрямку, спрямовувати до чого-небудь (розмову, дії, вчинки і т. ін.). Приклади
  • [Воздвиженський:] Ви куди ж цю розмову ведете, до чого клоните? Балакайте не так широко. (М. Кропивницький)
  • Несподівано господар запитав: – Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте? – Так, – ствердив я, не розуміючи, до чого він клонить. (М. Олійник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.