КЛЕЙТУХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КЛЕ́ЙТУХ а, ч.

Жмуток прядива, тканини, повсті і т. ін. для забивання заряду у вогнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула. Приклади

– Видно, вам татарин клейтухом вуха позатикав. (О. Довженко)
З гільзи сиплеться воднораз шріт, якась потерть і порох. Василько вражено розчепірив пальці: – А де ж клейтух? (Б. Антоненко-Давидович)
Паганель з чистої цікавості підняв одного клейтуха й насилу добрав, що там надруковано. (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
Напевно, з челяддю Граф вирушив кудись; Ще й поспішаючи, бо скрізь лежали долі Ладунки, рушниці і клейтухи, й пістолі. (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.