КИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

КИЙ я, ч.

Частина тонкого стовбура або грубої гілки, відрізана від дерева й очищена від пагонів. Приклади
  • Хто схоче пса вдарити, той кия найде. (Номис)
Палиця. Приклади
  • Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Усякий братчик, ідучи мимо, зупиниться коло стовпа, вип'є коряк меду чи горілки, калачем закусить, візьме кий, ударить раз виноватого [винуватого] по спині. (П. Куліш)
  • Чабан прокинувся – аж перед ним Гадюка, Він києм бух – і витяглась зміюка. (Л. Глібов)
  • Кожний тримав у руках якусь зброю. Були сокири, барди, ломи, киї, рогачі. (Ю. Смолич)
Удар палицею. Приклади
  • Крім звичайних дисциплінарних кар, Панталасі присуджено тепер дати в присутності всіх в'язнів 50 київ. (І. Франко)
  • Декретом нашим і з порадою товариською, при множеству віри гідних осіб учиняємо: злодія Петра Легенького позбавити власного майна, покарати киями і вигнати геть з міста. (Валерій Шевчук)
Довга пряма звужена на кінці палиця для гри в більярд. Приклади
  • Розвалившися на софі.., сидів [Герман] німо, .. прислухаючися гаморові [до гамору], що йшов із сусідніх покоїв, стукові [до стуку] більярдових київ о кулі. (І. Франко)
  • В одній руці Карло Іванович тримав свій важкенький портфель.., в другій – парасольку у вигляді більярдного кия, тільки на добру половину обрізаного. (О. Чорногуз)

КИЙ займ., перев. у сполуч. зі сл. [S]біс, чорт, дідько[/S] і т. ін., прост.

Те саме, що яки́й 2. Приклади
  • – Кий, до лиха, ви батько? (Олесь Досвітній)
  • – На кий дідько було купувати цей костюм? (із журн.)
  • Ко#го чорта ти тут ходиш?!

КИЯ́Х а́, ч.

Те саме, що кача́н 3. Приклади
  • Посіяти треба стільки [кукурудзи], скільки вони зможуть довести до ладу .. від першого боронування .. до останнього, кинутого в корзину кияха. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.