КВАПИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КВА́ПИТИСЯ плюся, пишся; мн. ква́пляться; наказ. сп. ква́пся; недок.

Старатися, намагатися робити що-небудь швидше; поспішати, хапатися; протилежне гаятися. Приклади

Не квапся поперед батька в пекло. (прислів'я)
– Не надто квапся, не надто й гайся. (І. Франко)
Прощалися поспіхом, де як доводилось, нашвидку й рушали, кваплячись, неначе навздогін за долею. (О. Довженко)
Кудись квапився, ніби ціле його життя залежало тільки від стрілок годинника. (Ірина Вільде)

з інфін. Мати бажання, прагнути щось робити. Приклади

– А я собі думаю: дай трохи пожартую з паном, щоб не дуже квапився куматись з людьми. (І. Нечуй-Левицький)
Старша дочка подоїла вже корову і квапилась тепер нагодувати худобу. (Б. Антоненко-Давидович)

на кого – що. Мати бажання до чого-небудь; спокушатися ким-, чим-небудь; зазіхати на когось, щось. Приклади

Уставши, не дуже на тую дулівку квапився [сотник], бо ще нове лихо зовсім його скрутило. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хіба мало, та й яких женихів на неї квапилось? (Ганна Барвінок)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.