КВАПИЛО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КВА́ПИТИ плю, пиш; мн. ква́плять; наказ. сп. квап; недок., кого і без прям. дод.

Спонукати кого-небудь робити щось швидше; підганяти (у 1 знач.). Приклади

До Салерна лагодиться Генріх, Квапить слуг, за гори рветься духом. (І. Франко)
Нерозбірливим від контузії голосом він квапить лікаря, який його оглядає. (Ю. Яновський)
Михайло вже давно побіг у справах, і він був сам собі господар, ніхто його не квапив, не підганяв. (Василь Шевчук)
Весна квапить. Потрібна висока організованість робіт на кожному полі. (з газ.)

у що, діал. Сунути, пхати. Приклади

– Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.