КАТОРЖНИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

КА́ТОРЖНИК а, ч.

Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Приклади

Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петруні, і до його [нього] схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, каторжника Кошового. (С. Васильченко)
Знав [Андрій], що і мати жива та побивається за наймолодшим, за тим каторжником. (І. Багряний)
– Закували коваля Єгора жандарми у залізні пута та й погнали етапом, з такими ж каторжниками, як він, на Сибір. (І. Цюпа)
Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні. Блискавки освітлювали їм путь. Жандарми їхали верхи. (Н. Рибак)

лайл. Злодій, негідник. Приклади

– Ви не грек, а якийсь дезертир з Афона, а може, й каторжник, пройдисвіт! – лаявся Палладій через поріг. (І. Нечуй-Левицький)
– Лишенько ти моє несправедливе. Хлопцям допомiг, а мене вiдштовхуєш! Каторжник, ти прийшов до мене без серця. Чому я тебе не стрiла ранiше? (Р. Андріяшик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.