КАРАЇМИ — ТЛУМАЧЕННЯ
КАРАЇ́МИ ів, мн. (одн. караї́м, а, ч.; караї́мка, и, ж.).
Народність тюркської мовної групи, яка живе невеликими групами перев. у Криму та Литві, а також представники цієї народності.
Приклади
- Я тепер зовсім сама посеред караїмів, татар. (Леся Українка)
- Ховаються в них [плантаціях] білі хатинки вільновідпущених і пишні садиби євреїв та караїмів. (З. Тулуб)
- У Рогатині, коли йшла [Настася] до пекаря-караїма Чобаника, мала знати по-караїмськи. (П. Загребельний)
- Караїми – давнє місцеве населення Криму, що зазнало в історичному процесі розселення в межах Західної України, Литви, Польщі. (з наук. літ.)
- Походження караїмів остаточно не з'ясовано. Одні вважають їх послідовниками секти іудаїзму, яка виникла в XIII ст. у Месопотамії і не визнавала Талмуд, інші пов'язують етногенез караїмів із хозарами. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.