КАРАТИСЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

КАРА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок.

Зазнавати моральних страждань; мучитися. Приклади
  • О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!... (Т. Шевченко)
  • Тільки один Чіпка не лягає: ходить, нудиться, карається.... (Панас Мирний)
  • Тож і Мамай, художник, створивши Однокрила, карався й каявся. (О. Ільченко)
  • Чернов картав себе, що випустив з-під контролю хлопця: – Якщо з ним щось трапиться – моя в тім провина, каратимуся все життя, – шепотів собі. (Є. Доломан)
  • – Караюся, як той колодник, кінця-краю не видно. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає? (Григорій Тютюнник)
  • Мистецтва присуд строгий і простий: раз ти мене взяла за мужа, то ладен я каратись, Музо, за луг квітчастий, дощик золотий. (І. Калинець)
Пас. до кара́ти 1. Приклади
  • – Його приписи регулювали моє життя так, як накручений годинник. Найменше переступлення тих приписів каралось остро. (І. Франко)
  • Він був зрадником, а зрада у воєнний час карається смертю. (О. Авраменко, В. Авраменко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.