КАМА

Бог кохання у брахманізмі та індуїзмі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

КА́МИ ів, мн., геол.

Горби і пасма округлої або видовженої форми з крутими схилами, які складені з піщаних і валунних відкладів. Приклади

Ками поширені в областях давнього зледеніння; в Україні вони розташовані на півночі Житомирської та Київської областей. (з наук.-попул. літ.)
Висота камів становить від 2–5 до 30 м, вони мають круті схили, нерідко розташовані групами. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.